Автор про себе. 26 років. Народилась на Черкащині. Там, де Тарас Шевченко пас ягнят, я - гусей. Віршую змалечку. З того часу й декламую все те - спочатку, стоячи на стільці, дома, потім - на сцені в області. У 12 років перемогла в обласному конкурсі "Тарасовими шляхами". В університеті імені Тараса Шевченка я навчалась в Інституті журналістики. Там мої вірші увійшли в збірки "Святий Володимир" та "Королі ліри". Опісля, поезію нікому не давала й не читала. Працювала кореспонденткою у "Вікнах"на СТБ, нині в ТСН на 1+1.

(з лат. “завжди учень”)

Щоденник. Літературно-мистецький проект. – К.: Видавництво Європейського університету, 2010. – 144 c.

Щоденник…при цьому слові відразу поринаєш у спогади дитинства, коли в школі перед уроком, потрібно було викладати з ранця на парту: пенал, зошит, книжку й обов’язково -  щоденник. У ньому вчителькою записувалися уроки, ставилися оцінки, подекуди й зауваження про поведінку. Звичайно, з часом це все стає мотлохом, забувається, десь припадає пилом,  бо людська пам’ять коротка,  на жаль…

Автор про себе. За фахом я філолог, маю ступінь кандидата наук. Я могла б також стати фізиком, біологом, озеленювачем-декоратором, спортсменом-марафонцем, інструктором з фітнесу, – але у будь-якому випадку я б писала й малювала.

Моє творче кредо – відповідальність перед власними текстами.

www.harmonystructures.com.ua

Автор про себе. Характер стійкий, нордичний. Головною рисою є вміння з`являтися нізвідки і  туди ж зникати.

Нижче наводжу деякі записи із протоколів особової справи.    

Олександр Шаров. Щоденник репресованого краскома. – Київ: Видавництво «АртЕк», 2010. – 224 с.

Щойно побачила світ книга кіровоградця Олександра Шарова «Щоденник репресованого краскома», присвячена пам’яті його земляків – жертв політичних репресій. В основі книги – щоденник Миколи Котовщука, кіровоградця, в майбутньому одного з командирів Червоної Армії, який він вів у 20-х роках минулого століття.

Автор про себе. Мені пощастило народитись в Україні. А саме 1995 року у Львові. Згодіться, не так вже й давно. Тому писати треба, на щастя, небагато. Наразі навчаюсь у школі. Дуже важко пригадати, коли ж почав писати. Тільки точно пригадую, що перший твір для збірки «Фабрика Кольорових Снів» був написаний 2008 року. А побачила світ книжечка у навесні 2009 року. Містить вона 16 маленьких історій. Зокрема, «Казка про хробачка Семена» та «Все, що ти хочеш». Навесні цього року була написана «Марго», моя чергова невеличка замальовка. А вже згодом, «Фотографії останнього літа» - дещо більший твір, який мені з цих чотирьох подобається найбільше. Одним словом, пропоную послухати кілька чорно-білих історій.

Джорджо Консані – відомий італійський скульптор і поет. У 2004 році отримав нагороду як кращий митець Італії. Значного визнання на літературній ниві здобув циклом поезії “Una lettera dal paradiso”(Лист з раю). В його активі вагомі здобутки на престижних всеіталійських поетичних конкурсах, зокрема Консані виборов третє місце у Римі (конкурс “Carsia Lorka”) та срібну медаль у Флоренції. Під впливом книги свого земляка Д.Збрани “Ідеалом було страхіття”, в якому той з неймовірною почуттєвістю розповів про історію та культуру України, про віковічне прагнення українців до свободи і незалежності, Д.Консані звернув свої літературні погляди у бік нашої Батьківщини, збагативши водночас свою поетичну творчість неповторними українськими мотивами. Пропонуємо читачам дві поезії італійського митця. 

Михайло Батіг, письменник.

Тарас Прохасько. Лексикон таємних знань. – Л: Кальварія, 2004. – 200 c.

Тарас Прохасько – сучасний український письменник-постмодерніст. Його творчість відносять до “Станіславського феномену” (термін запроваджений Володимиром Єшкілєвим) – групи митців із Західної України (Івано-Франківськ), які своєю творчість належать до сучасного постмодерного українського дискурсу. В царині красного письменства, яскравими представниками цього напряму є хрестоматійний постмодерніст - Юрій Андрухович та не менш талановитий Юрко Іздрик. Свої концептуальні проекти, ці митці втілили в часописах як: “Четвер”, “Плерома”, “Перевал”. В цих друкованих виданнях виходили: новели, романи,есе, вірші.

Автор про себе. Народилась 23 квітня 1987 року у місті Львів. У 2009 році стала магістром журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Зараз навчаюсь в аспірантурі, працюю над дисертацією про український і польський постмодернізми. Паралельно починаю вчити студентів, пишу поезію, прозу і намагаюсь не забувати про журналістську діяльність у всіх її проявах. Друкувала вірші у журналі „Дзвін”. Короткі оповідання і поезію  також публікувала у деяких жіночих виданнях. Зараз пробую знайомити людей зі своєю творчістю в Інтернеті. Не уявляю своє життя без літератури, музики, кінематографу, психології, людей, снів, фото, малювання, божевільних танців, Карпат, води.

Вікторія Горбунова. Мрія про маленьке життя. - К.: Нора-Друк, 2010. - 200 с. Серія ПК (Популярні книжки).

Талант завжди вражає.

Книга Вікторії Горбунової «Мрія про маленьке життя», дійсно, вразила мене до найбільших сердечних глибин.

Пробігши очима перші рядки, я вже не міг ні на хвилину відірватись від тексту.